Рейтинг кращих джимханістів Києва. Трійка найкращих

Нарешті ми підійшли до фінальної трійки. Це ті, для кого третя сходинка подіуму – це провал, вони визнають тільки перше місце (іноді можна і друге). У них різні історії і цілковито різні мотоцикли. Хто ж з них краще? Спробуємо розібратися в цьому питанні.

Попередні частини можна почитати тут:

  1. Місця 60-41
  2. Місця 40-24
  3. Місця 23-11
  4. Місця 10-4

Як ви пам`ятаєте, мене хвилювали два питання, куди вставити Влада Білого і хто краще – Макс чи Макс. З Білим розібралися, тож саме час перейти до Максів. Але окрім питання, хто кращий – Макс чи Макс, є ще питання, хто краще – Макс чи Уітя?

Почнемо з Максів. Якби вони проїхали всі сім етапів, то дати відповідь було б просто (хоча Марина та Аліна довели, що і тут можуть бути проблеми), але Макси проїхали разом тільки 4 етапи. Постараємось розібратися в цьому складному питанні. Отож, ті змагання, в яких вони обоє брали участь:

2 етап:

  • Ковальов – 1 місце
  • Гріценко – 3 місце (101% від часу Ковальова)

5 етап:

  • Гріценко – 3 місце
  • Ковальов – 4 місце (105% від часу Гріценка)

6 етап:

  • Гріценко – 1 місце
  • Ковальов – 2 місце (103% від часу Гріценка)

7 етап:

  1. Ковальов – 3 місце
  2. Гріценко – 4 місце (101% від часу Ковальова)

Ці двоє  завжди десь поряд, але Гріценко, коли програвав Ковальову,  мав менше відставання, ніж у ситуації навпаки. Тож Гріценко на міліметри, але таки випередив в очній боротьбі Ковальова.

Тепер треба подумати, що робити з Дрібним. Уітя не перетинався в жодному змаганні ані з Гріценком, ані з Ковальовим цього року. З Ковальовим вони знайомі дуже давно, і, коли вони їздили на змаганнях разом, то Дрібний завжди був попереду. Навряд цього року їхні сили відносно один одного дуже змінилися. Тож будемо важати, що Віктор краще за Макса.

Тепер найцікавіше питання, хто ж краще – Максим Гріценко чи Віктор Мікулін? Уітя багаторічний незаперечний найкращий джимханіст Києва. Макс тільки цього року показав серйозні результати. Вони так і не перетнулися на жодних змаганнях, окрім онлайн-змагання MGymkhana, де в них рахунок був 1-1 до етапу wc9. На останньому етапі спочатку Уітя показав кращий час.

Макс, як не старався, випередити його не міг. Тоді вирішив трохи схитрити і поставити собі свіженький б/у комплект суперкорси. По факту, поставив тільки “передок” (бо із “задком” сталася настільки прикра історія, що краще і не згадувати) і цього вистачило, щоб відразу відірватися від Дрібного.

А що було б, якби Віктор теж поставив більш свіжішу гуму? Не треба забувати, що він тільки нещодавно поставив дуги на мотоцикл. А без дуг усі ми їдемо набагато гірше. Тож онлайн-чемпіонат теж не дає відповіді, хто краще.

Мені більше всього до душі аналогія з боксом. Є чинний чемпіон, і поки претендент його не побив, чемпіон залишається чемпіоном. За такою логікою Дрібний має бути першим, а Макс другим.  Але я трохи схитрив і ввів “допомогу залу”, тобто попросив топ-пілотів назвати свою топ-п’ятірку. По-перше, цікаво, кого вони бачать за своїх конкурентів, по-друге подивитися, що вони думають про Макса і Уітю. Тут одностайну перемогу здобув Макс, навіть Дрібний визнав, що він поки що відстає (але в нього буде ціла зима, щоб потренуватися). Гріценко на півшишечки, але краще за Уітю. З чим ми його і вітаємо!

Загалом, різниця між цими трьома топ-пілотами досить мізерна. Усі вони заслуговують першого місця!

3 – Макс “Позітів” Ковальов. Все, що треба знати про Макса, ось у цьому відео з 2013 року.

Чи ось ще відео вже з 2014 року.

Тренування, падіння, ще раз тренування. З тих, хто був на тренуваннях в 2013 році, тільки він і Дрібний (іноді ще Дрінажор) досі тренуються.

У жовтні 2014 році Макс був першим на змаганнях “Диваки на віражах” – це були перші змагання, які самотужки влаштували київські джимханісти.

У травні 15 року він був третім на Хонда Джимхана.

У жовтні 16 року за підсумками трьох етапів міні-змагань на Новусі він був знову третім у загальному заліку  після Дрібного і Міши.

Минулого року він зламав ногу під час ендуро покатушок, тож пропустив усе літо. Узяв участь тількі у вересневій джимхані на Чайці, але запоров першу спробу, а у другій спробі показав видовищний дріфт.

Хоча до цього року Макс був досить нестабільний в змаганнях,  але в цьому сезоні змінився і став набагато стабільнішим пілотом. Чи справа в детальках від КТМ, які він потроху ставить на свій мотоцикл, чи просто він стає дедалі впевненішим в собі.

Почав він з перемоги на другому етапі. Тієї самої, де Олег Лисюк був в 100,9% від його часу.

Потім стався той самий Епічний момент сезону: між другим і третім етапом він вирішив поїхати трохи поендурити в компанії фазероводів, а саме з #15, #19 і #36 цього рейтингу, аж тут його китайский корч вирішив померти, і додому прийшлось їхати на мотузку. Ця поломка майже не вплинула на його чемпіонство в класі А, але досить вплинула на цей рейтинг. Обіграй він Гріценка ще раз, то був би вище нього в рейтингу.

Поки Макс лагодив мотоцикла, то пропустив МотоОпенФест (був маршалом) і майже пропустив 3 етап, але в останній момент піддався вмовлянням Уіті Дрібного і поїхав на старому мотоциклі Юри Драпіка (ці очки йому дуже допомогли при заліку класу А), який якраз взяла собі на змагання Марина Поліщук. Попри чужий мотоцикл, він посів загальне шосте місце.

На 4 етапі він був відстуній. На 5 етапі  – четверте місце, 6 етап – друге місце і 7 етап – третє місце, одразу позаду двох білорусів.

На шостому етапі він також став чемпіоном з мінізмагань з СісоГП. Ті змагання  відзначилися масовим провалом у пам’яті практично усіх учасників. Навіть Макс у фіналі поїхав не туди, але встиг повернутися і фінішував одночасно з #15 (ми-то знаємо, що насправді #15 був першим). У повторному заїзді він таки проїхав правильно і переміг.

Попри те, що Макс проїхав тільки 5 етапів з 7, з них тільки 4 на своєму мотоциклі, він здобув перемогу в заліку класу А, коли всі його конкуренти проїхали на одну гонку більше. Коли він був на своєму мотоциклі, то програв тільки раз Денису Ходотовичу, над усіма іншими в класі А він домінував не менше, ніж інший Макс в класі В.

В усіх змаганнях він потрапляв щонайменше в 110% від часу лідера – унікальна статистика, більше таким ніхто не може похизуватися в цьому рейтингу. Хтозна, чи здобув би Влад Білий перемогу на 4 етапі, якби Макс був присутній тоді?

Максим вийшов у фінал в змаганнях з “догонялок” на Новусі. Там він зустрівся з Юрою Драпіком. 21 один заїзд знадобився цій парочці, щоб визначити, хто ж з них краще. Макс просто втікав на швидкості від Юри, а Юра у відповідь повз як черепаха, до чого Макс не був готовий.  Юра все-таки переміг, а Макс чітко зрозумів, що “зависати” на місці він не вміє.

Попри усі успіхи в джимхані, на усіх своїх аватарках Макс демонструє свій кросовий шолом, чим підкреслює, що ендуро його захоплює більше, ніж їзда по асфальту (кісток на ендуро він теж зламав більше, ніж на джимхані). Лісами він їздить досить круто, але тільки до того моменту, поки не починаються глибокі ями – тоді китайська підвіска навідріз відмовляється їхати швидше. Але коли ям немає, то Макс може дати фору будь-кому, навіть на дорожніх колесах.

Йому зовсім не кортить їздити в інші міста на змагання з джимхани, чи брати участь в онлайн-чемпіонатах.  Одного разу він зненацька зібрався їхати на Кавабангу, але злякався дощу і залишився вдома (щоправда, на другий раз він таки потрапив на Чайку).

Найслабшим місцем у Макса є його мотоцикл. Він старий, він малопотужний, але найгірше, що в нього колеса  18” на 15”. Знайти нормальну гуму на такий розмір практично неможливо. Ще він може раптово поламатися, як це сталося цього року. Спробуйте знайти хоч одне відео в інтернеті, щоб хтось джимханив на зонгшені, окрім Макса, Юри та Марини?

Максим здавна допомагає розвитку джимхани в Києві. Його роль – головний дизайнер. Лого, різноманітні афіши, дизайн грамот тощо – все це його рук діло. Перед останнім етапом, замість того, щоб тренуватися, він був дуже зайнятий тим, що малював тони подяк усім активним джимханістам:

Я не залучав Макса до дизайну цього рейтингу так довго, як міг, але все-таки попросив його зробити красиві “візитки” топ-джимханістів.  Не прогавте його бомбовий набір стікерів для Телеграма!

 

ТОП-5 за версією Макса (себе не включив)

  1. Макс Гріценко
  2. Уітя Дрібний
  3. Олександр Борисов
  4. Дмитро Лисенко
  5. Богдан Виговський

Сильні сторони: досвід, азарт

Слабкі сторони: мотоцикл

Стабільність: перемога, два 105%, два 110% (5 змагань)

Очки: 92

Нагороди:

  • 1 місце у класі А на 2 етапі MGKC2018
  • 1 місце у класі А на 5 етапі MGKC2018
  • 1 місце у класі А на 6 етапі MGKC2018
  • 2 місце у класі А на 7 етапі MGKC2018
  • 1 місце в класі А за підсумком чемпіонату  MGKC2018
  • чемпіон SisoGP на  6 етапі MGKC2018
  • 1 місце в класі А на 4 етапі GymkhanabyKWBNG

Мотоцикл: Zongshen LZX 200

Де тренується: Новус, ДВРЗ, Х-Парк

2 – Віктор “Дрібний” Мікулін. Виграв найперші змагання в Києві  19 травня 2012 рокуПід час нагородження вивчив два японських слова – конічіва і арігато (шикує їми до сих пір). З тих самих перших змагань і починається історія джимхани в Києві. Можна сказати, що історія Віктора – це і є історія джимхани в Києві. Дуже рідко він був осторонь будь-якого джимханівського заходу.

Після тих перших змагань зародилися дві окремі групи джимханістів. Група ДВРЗ, куди входили Дрібний, Дрінажор, Ната Релікт, Від, Ксюша та інші. Їх захопила ідея джимхани, але вони зрозуміли, що треба багато тренуватися, щоб вийти на хоч якийсь рівень. Перепетії того літа записані Натою в її щоденнику Тренувалась ця компанія на простих фігурах з джимхани та на фігурах з Мотородео, які досі є на ДВРЗ.

І група “ХондаБара”. Їх захопила ідея змагань, і вони почали влаштовувати свої змагання. Історію хондабарівської джимхани можна почитати тут. Потім група ДВРЗ нарешті дізналася про змагання ХондаБара, Дрібний отримав першого свого принципового суперника в Києві – Боліка. Суперник – це те, без чого йому стає нудно. Без суперника Уітя втрачає інтерес до тренувань. Але, як тільки хоч хтось проїжджає будь-яку фігуру швидче за Уітю, він відразу відкладає тарілку з тортом в сторону, сідає на трансальпа і показує, хто є хто. Коли суперник побитий, можна знову спокійно з’їсти торта. Суперник обов’язково повинен бути десь під боком, чим далі від Києва був суперник – тим менше він збуджував Віктора.

Болік невдовзі був побитий Віктором і скоренько з Києва поїхав. З хондабарівців ніхто не продовжив займатися джимханою, тільки засікатор, який зробив Dzen, нагадував іншим про змагання ХондаБару. Цей засікатор був єдиним в Києві, аж до 2017 року, коли Міша зробив ще декілька. Хондабарівців легко впізнати на мотку по характерним “джимханівським” аватаркам.

В подальшому тільки одесити на мотардах були сильнішими за Уітю в Україні.

Ось увесь список нагород Віктора до цього року:

  • 1 місце – Хонда Джимхана  2012 Київ
  • 1 місце – Хонда Фан Фест 1 2012 Київ
  • 1 місце – Мотородео 1 (клас В) 2012 Київ
  • 1 місце – Хонда Бар Мото Джимхана  2012 Київ
  • 2 місце – Хонда Бар Мото Джимхана  2012 Київ
  • 2 місце – Хонда Джимхана  27 липня 2013 Дніпро
  • 2 місце – Хонда Джимхана 10серпня 2013 Одеса
  • 3 місце – Хонда Джимхана  31травня 2014 Одеса
  • 2 місце – Хонда Джимхана  23травня 2015 Київ
  • 1 місце – Диваки на Віражах  (більше 250сс) 2016 Київ
  • 1 місце – Львов  2017
  • 1 місце – Мото Джимхана UASBK  (більше 300сс) 2017
  • 1 місце – Мото Джимхана Київ 24.09.2017

Коли одесити перестали приїздити на змагання в Києві, Уітя нудьгував і мріяв про суперника, який його покарає. Примхлива доля прислухалась і прислала йому ще одного одесита-киянина, який стоїть на першій сходинці в цьому рейтингу.

Але Дрібний так і не зміг помірятися силами з Максом цього року. На змаганнях вони зустрілися тільки раз – 24 вересня 2017 року на Чайці. Уітя переміг, а Макс був 14, з часом 127% від часу Уіті. Цього року Дрібний не брав участь у змаганннях MGKC2018, бо був головним організатором і автором всіх схем. Проте він брав участь у змаганнях у Львові (1 місце, абсолютно кращий час) та у змаганнях у Києві на МотоОпенФесті, де знову-таки був першим з абсолютно кращим часом.

Макс Гріценко в цей час якраз вигравав перше місце в Одесі, тож вони не перетнулись. Вони двічі наче перетинались на Кавабанзі, але першого разу Уітя був на КТМ Дюк 390 і потрапив в інший клас (1 місце), і з Максом заїзди не їздив. Іншого разу (в день свого народження) Дрібний вже був на Трансальпі, але Макс не приїхав.

Віктор також показував якийсь час наприкінці кожного етапу MGKC2018 , але це була спроба майже без розминки, після кількох годин напружених змагань.  На цей час не треба орієнтуватись.

Ми можемо тільки схрестити пальці за те, щоб у цих двох таки щось вийшло наступного року і вони в очній боротьби виявили, хто з них кращий.

Ще один цікавий факт про Уітю – він майже не тренується на майданчиках. Він тренується у місті. В місті він ганяє як навіжений, любить посидіти на хвості в якогось спорта. Його техніка їзди, що в місті, що на майданчику, абсолютно ідентична – він не використовує підвищені холості оберти, він використовує роботу зчепленням в повільних повортах – в принципі те ж саме часто робимо всі ми на дорозі.

Цього року Уітя прийшов до того, що треба спробувати без зчеплення, але поки в нього погано виходить.

Уітя мало тренується на майданчиках, але на тренування він приїздить регулярно. Що ж він там робить? Здебільшого розважається на свій лад.

Катається на різних мотоциклах.

Чи обіймається з дівчатами

Завжди допоможе полагодити будь-яку піпку на вашому мопеді

Чи вимолить собі знижку на страхівку:

Віктор – жива легенда тренувань з джимхани в Києві. Він задає настрій і показує своїм прикладом, як можна їхати на мотоциклі.  Віктор пропагандує такі прості речі на тренуваннях, як підмітання майданчика, використання секундоміра та інше.

Також Дрібний започаткував моду на салатову екіпіровку. Почалося все з салатового шолому, який став його фірмовим знаком. Потім до цього дадалась салатова куртка, дощовик, рукавиці, захист рук. Яскравий колір робить його чудово помітним у міському трафіку, що підвищує пасивну безпеку. Інші джимханісти перейняли цю моду, тому і тут і там можна зустріти салатові шоломи, салатові комбінезони і навіть салатові колеса на мотоциклах.

Епічний момент сезону – змагання у Львові. Попри чудову організацію, організатори трохи прогавили той момент, коли глядачі почали сидіти прямо на трасі. Уітя вирішив провчити нахаб і навмисне проїхав якомого ближче до них, ще й зробив ефектний паверслайд прямо у них під носом (17 секунда відео). Глядачі відклали декілька цеглин, але натяк зрозуміли і швиденько прибралися з траси.

Епічний момент №2 – мало хто вигравав змагання з джимхани в день свого народження. Але Віктор примудрився зробити собі такий подарунок і виграв змагання з бігової джимхани 11 серпня 2018 року.

Цього року сталося неможливе, Віктор продав свого вірного “Віслюка” і купив “Віслюка 2.0”. Попри це, що старий, що новий мотоцикл мало підходять для джимхани. Трансальпи непогані для початкового рівня, вони не валяться на малих швидкостях, мають великий виворіт керма. Для вищого рівня в них виявляється купа проблем – велика вага + дуги, захист двигуна та інший додатковий мотлох, коротка перша передача, слабкі гальма тощо. В інтернеті нема жодного відео, на якому японці джимханять на будь-якому трансальпі, а вони краще за всіх знають, який мотоцикл буде їхати швидко, а який – ні, в джимхані. Хто знає, можливо, Віктор – найвправніший трансальповод у світі!

Чемпіонат, який він провів цього року в Києві, – це якісно новий крок в історії джимхани в Україні. Вперше до України приїздили так багато закордонних джимханістів та джимханістів з інших українських міст. Календар чемпіонату був оприлюднений ще в лютому – тим не менш, жодного переносу етапу впродовж року не сталося. Попри те, що в лютому Віктор ще навіть не знав, на якому майданчику цей чемпіонат буде проходити. Вже після оприлюднення з ним зв’язалися кілька мотошкіл і запропонували свій майданчик.

Уітя поклав дуже багато сил на цей чемпіонат. Він не мав жодного зиску з цього чемпіонату, і навіть часто витрачав свій час на нього, замість того, щоб працювати. Логічно, що він навідріз відмовився проводити чемпіонат наступного року. Усі ми любимо бути начальниками, коли нам платять за це гроші. Коли ж не платять, то відразу стає зрозумілим, що це важка праця. На щастя, знайшовся доброволець, який взяв на себе відповідальність за чемпіонат наступного року. А за цей рік залишається тільки подякувати Віктору, за свято, яке він подарував майже сотні учасникам цього року. Ну і звичайно треба подякувати його вірному помічникові – #27 в цьому рейтингу, який наполіг на тому, що етапів має бути 7, а не 5, як спочатку хотів Віктор.

“Плани на наступний сезон:

  • Більше хочу приділити часу онлайн-чемпіонатам.
  • Постараюся брати участь у змаганнях в Києві.
  • Сподіваюся, що зможу поїхати на змагання в інші міста України.”

Топ-5 за версією Віктора:

  1. Макс Гріценко
  2. Йа
  3. Макс Позітів
  4. Богдан Виговський
  5. Саша Борисов

Сильні сторони: досвід, впертість, стабільність

Слабкі сторони: мотоцикл

Стабільність: перемога, перемога (2 змагання)

Очки: 0

Нагороди:

  • 1 місце у класі B на МотоОпенФесті
  • 1 місце у класі B2 у Львові
  • 1 місце у класі А на 3 етапі GymkhanaByKWBNG
  • 1 місце у класі B на 4 етапі GymkhanaByKWBNG

Мотоцикл: Honda ТА650, Honda ТА700, KTM Duke 390

Де тренується: Новус, Х-Парк, Фоззі

1 – Максим Гріценко. Зробив революцію в київській джимхані. Зібрав в інтернеті всю можливу інформацію і почав втілювати це у життя:

  • Купив laptimer, він же “засікатор”. Як виявилось, звичайний лаптаймер навіть зручніший, ніж хендмейд-засікатори, які в нас були раніше. А головне, ніхто раніше не знав, де їх купляти, а виявилось, все досить просто. До кінця сезону ще кілька людей купили собі засікатори. Ось остання версія на Алі.
  • Трейлбрейкін і звішування. Якщо гальмування в повороті ще більш-менш використовувалося, то про звішування ніхто і не думав. Макс підняв це питання і сам активно старається опанувати звішування в джимхані.
  • Своїми стараннями Макс зацікавив спільноту онлайн-змаганнями. Ми і раніше про них знали, але бажаючих малювати трасу і брати в них участь не було. Проте онлайн-змагання виявились чудовими тренувальними схемами.
  • Усі свої напрацювання Макс виклав у власній статті Як виїхати з 30 секунд на схемі GP8. Стаття написана разом з топовим пілотами Європи Richard van Schouwenburg та Bob Stöpler і наробила фурор в усьому світі серед прихильників джимхани, бо є наразі найкращим візуальним посібником для проходження GP8. Але теорія – то одне, а практика трохи інше, на-жаль з 30 секунд цього року в Києві ще ніхто не виїхав, включаючи самого Макса.
  • Підняв цей сайт із мертвих.

Світлина від Maksym Grytsenko.

  • Купив мотоцикл, який більш-менш популярний серед японських джимханістів. До цього ніхто в нас не катав на популярних у джимхані мотоциклах.
  • Правильні “японські” дуги. Він зробив те, що раніше ми бачили тільки на японських відео, – високі дуги, які при падіннях мотоцикла захищають його повністю.
  • М’які шини. “Суперкорса” дає істотний виграш у часі. Чіт-код, який доступний тільки дорожнім мотоциклам на 17” колесах.

Те, як Макс починав займатися джимханою, докладно описано в цьому інтерв’ю.

Макс взяв участь у безлічі змагань цього року. Тільки на змаганнях з класичної джимхани він був 9 разів (цей результат повторив тільки #15 цього рейтингу!). На всіх змаганнях він був на подіумі, здебільшого на першій сходинці.

Почнемо з MGKC2018. Перші два етапи він проїхав на Кавасакі ЕР-5  і обидва рази закінчив третім у загальному заліку (першим у класі В). 3 етап пропустив, на всі наступні етапи їхав вже на новенькому МТ-07. На 4 етапі він нічого не зміг зробити з “затичністю” траси і пропустив поперед себе аж четверо журжиків, тобто був п’ятим. Це його найгірший зафіксований результат у сезоні. На 5 етапі знову третій. Але не треба забувати, що весь цей час Макс здобував медальки за перше місце в класі В, тож  як раз того часу вийшла стаття, яка засумнівалася, чи він настільки крутий, як здається? Тоді Макс зібрався і таки виборов абсолютно перше місце на 6 етапі. У рамках шостого етапа Уітя організував мінізмагання з SisoGP і Макс запам’ятався тим, що проїхав неправильно трасу, але зробив здивоване обличчя на фініші, коли йому сказали, що він поїхав не туди.

На останньому етапі знову тільки четвертий. За результатами чемпіонату він посів 1 місце в класі В, в неофіційному загальному заліку Макс теж був перший. Ніхто з класу В (крім білорусів) жодного разу його так і не обігнав.

Він двічі їздив у Черкаси. На Таємному Мотородео він був першим у “важкому” класі, на змаганнях з джимхани у вересні знову здобув перемогу. Не брав участь в МотоОпенФесті, бо як раз їздив на змагання в Одесу.

Головна річ на тренуваннях Макса – це засікатор. Він завжди дає відповідь на питання, став ти краще чи ні. Макс не припиняє вчитися чомусь новому. Він всерйоз взявся за “спортивне” звішування, бо цим прийомом володіють кращі джимханісти світу, а це значить, що і Гріценко повинен ним оволодіти.

Це взагалі його підхід – орієнтуватися на найкращий пілотів світу, завдяки цьому став кращим в Києві. Він багато тренується практично на всіх київських майданчиках. Макс прийшов до формули, що оптимальне тренування – це коли є ти, засікатор, і ще пару товаришів, які в разі чого знімуть з тебе мотоцикл. Чим більше народу на тренуванні, тим менша ефективність цього тренування. Тому він так полюбив тренування на Фоззі – там ідеальний асфальт і рідко коли буває багато народу.

Світлина від Tor Toise.

Попри перше місце в цьому рейтингу, він чудово бачить прогрес інших джимханістів і розуміє, що втриматися на цьому місці буде досить важко. Максим вже підняв рівень джимхани в Києві цього року і в його планах підвищити цей рівень наступного року.

Світлина від Marina Yaikova.

Вже зараз в нього є деякі грандіозні плани на розвиток джимхани в Києві і в Україні на наступний сезон. Так повелося, що організацією джимхани в Києві займаються більш за всіх саме ті, хто її краще за всіх їздить. Максим вже почав організовувати непогані тренування для всіх бажаючих, також завдякі внесками купив конуси і возить їх на тренування самотушки.

Максим збирається поїхати на березневий збір джимханистів у Барселоні, щоб мати змогу поспілкуватися з кращими райдерами світу і оцінити рівень своєї підготовки відносно найкращих.

Епічний момент сезону – наляканий розповідями про страшних одеситів-джимханістів, Макс вирішив на власні очі подивитися на цих гуру джимхани. Пів дня їхав до Одеси, ледь встиг на змагання, впав в першому заїзді, проте назважаючи на це посів перше місце! Чим остаточно закріпив за київською школою джимхани звання найкращої в Україні. 

Але так як Макс одесит – то одесити не визнають, що кубок пішов в Київ.

Світлина від Moto Gymkhana Kiev.

Попри всі досягнення, в нього ще є над чим працювати. Часто, показавши пристойний час в першій спробі, у другій спробі він майже нічого не поліпшує. Куражу, коли б Макс починав творити дива на віражах, за ним не спостерігається. Він майже не ризикує і дуже рідко їде на межі своїх можливостей.

Світлина від Tor Toise.

Плани на наступний сезон:

  • відвідати березневий збір джимханистів у Барселоні, вже все зарезервовано, обов’язково будемо з Дімоном вести для вас трансляцію з місця подій
  • покращити свої результати в онлайн чемпіонаті з джимхани #2019MGymkhana, хочу піднятись в 110% від часу лідера
  • на GP8 виїхати з 29 сек
  • під це підготувати мотоцикл, але без перетворення його на спорт спорядження, все ж таки планую їздити на ньому кожен день і зробити дальнячок
  • витягнути організацію чемпіоната з джимхани в Києві і по-можливості приймати участь, втриматись хоча б в топ 3
  • також готуємо ще один сюрприз для джимханистів з України ;)
  • за міжсезоння треба розвивати сайт, розробити посібник для джимхани, тому ребята, якщо подобається викладати свої думки текстом – будемо раді вашій допомозі”

Топ-5 за версією Макса:

  • Я
  • Мєлкій
  • Позітив
  • Бодя
  • Дімон

Сильні сторони: мотоцикл, теоретична підкованість, стабільність, швидкий прогрес

Слабкі сторони: досвід

Стабільність: перемога, два 105%, 110%, 115%, 120% (6 змагань)

Очки: 97

Нагороди:

  • 1 місце у класі B на 1 етапі MGKC2018
  • 1 місце у класі B на 2 етапі MGKC2018
  • 1 місце у класі B на 4 етапі MGKC2018
  • 3 місце у класі B на 5 етапі MGKC2018
  • 1 місце у класі B на 6 етапі MGKC2018
  • 2 місце у класі B на 7 етапі MGKC2018
  • 1 місце у класі B на Таємному МотоРодео
  • 1 місце у класі B на джимхані  в Черкасах
  • 1 місце у класі B на джимхані в Одесі
  • 1 місце у класі B на 3 етапі GymkhanaByKWBNG
  • 1 місце у класі B за підсумком чемпіонату MGKC2018

Мотоцикл: Kawasaki er-5, Yamaha mt-07

Нарешті цей рейтинг завершився. Ми визначили усіх найкращих в Києві, але… це ще не все!

Давайте швиденько прибіжимося по сильним джимханістам, які приїздили до нас з інших міст в цьому сезоні і не потрапили в цей рейтинг:

Кирило Логвін. Жодино, Білорусь. Здобув перемогу на 5 етапі MGKC2018.
Невдовзі опублікуємо з ним інтерв’ю ;)

Роговий Максим. Мінськ, Білорусь. Друге місце на 5 етапі MGKC2018.
Невдовзі опублікуємо і з ним інтерв’ю ;)

Андрій Жойдь. Мінськ, Білорусь. Перше місце клас В, 7 етап MGKC2018.

Денис Ходотович. Жодино, Білорусь. Перше місце на 7 етапі MGKC2018.

Роман Чеберяка. Черкаси. 5 місце в класі В на 7 етапі MGKC2018.

Дмитро Руденко. Черкаси. 3 місце  в класі В на 7 етапі MGKC2018.

Слідкуйте за анонсами, новинами та подіями в наших соц. мережах Фейсбуці МотоДжимханаКиїв та Інстаграмі МотоДжимхани Київ. Приєднуйтесь до наших груп в Вайбері та Телеграмі